Гормональна терапія при клімаксі

Менопаузальну (замісну) гормональну терапію (МГТ) призначають, щоби частково компенсувати знижену функцію яєчників, дефіцит статевих гормонів, а отже, покращити стан жінок, забезпечити профілактику пізніх обмінних порушень (остеопороз, хвороби серця тощо). Для цього лікар індивідуально, з урахуванням стану здоров’я жінки і супутніх захворювань, вибирає для кожної пацієнтки оптимальний препарат у мінімальні ефективні дозі. Згідно з офіційним документом, для більшості жінок віком понад 50 років прийом гормональних препаратів має становити близько 5 років для полегшення/усунення симптомів менопаузи*.

Препарати для менопаузальної гормональної терапії – це як монозасоби (містять або естрогени, або прогестагени), так і комбіновані препарати (естрогени разом з прогестагенами). Який саме препарат, як його приймати або застосовувати та в якій лікарській формі (таблетки, пластир тощо), може визначити тільки лікар після ретельного медичного обстеження жінки та проведення лабораторних досліджень.

На це запитання жінка може знайти відповідь лише з допомогою лікаря, а ще краще – кількох. Якщо проконсультуватися з 2-3 фахівцями (гінекологами, гінекологами-ендокринологами), і всі вони порадять препарати менопаузальної гормональної терапії, то варто до їхніх слів дослухатися. Сучасні гормональні препарати містять мікродози гормонів. Побічні реакції при їх прийомі з’являються не завжди. Навпаки, деяким жінкам такі засоби допомагають не тільки позбутися ознак клімактеричного синдрому, а й, наприклад, зберегти стрункість. Але у разі, якщо ваш організм погано сприйняв гормональну терапію, варто спробувати вітамінно-мінеральні комплекси з фітоестрогенами для підтримки жіночого організму у віці 45+.

Протипоказання до прийому гормональних препаратів при клімаксі бувають абсолютні та відносні. До перших належать стани, коли препарати менопаузальної гормональної терапії (МГТ) приймати не можна ні в якому разі:

• Залежні від жіночих статевих гормонів злоякісні пухлини, що були у минулому, або є підозра на їх розвиток (рак молочних залоз, ендометрію, менінгіома тощо).
• Вагінальні кровотечі нез’ясованої природи.
• Нелікована гіперплазія ендометрію.
• Наявна венозна тромбоемболія (тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневих артерій) або ця недуга у минулому.
• Тромбофілія (наприклад, дефіцит протеїну С, протеїну S або антитромбіну ІІІ).
• Нещодавні тромбоемболічні захворювання артерій (стенокардія, інфаркт міокарда).
• Гострі захворювання печінки, порушення її функцій через такі захворювання у минулому.
• Гіперчутливість до діючих речовин або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.
• Порфірія.

До відносних протипоказань, коли можливість прийому засобів МГТ розглядає лікар, належать: лейоміома матки, ендометріоз, мігрень, сімейна (спадкова) гіпертригліцеридемія, жовчнокам’яна хвороба, епілепсія, підвищений ризик розвитку раку молочної залози*.