Хірургічна менопауза – це стан, до якого переходить організм жінки після певних операцій на органах репродуктивної системи. Буває, що за медичними показаннями доводиться видаляти яєчники, інколи – разом з маткою. Однак лікарі намагаються за можливості проводити хірургічне втручання зі збереженням бодай одного яєчника (чи його частини) і матки. Від того, яку саме операцію зробили жінці, залежать особливості настання у неї хірургічної менопаузи.
Якщо молодій жінці видалили яєчники та матку (наприклад, через онкопатологію), то клімакс у неї настане дуже швидко, буквально на 1–2 добу після операції, й надалі його прояви посилюватимуться. Симптоми клімаксу будуть досить важкими через різку і значну нестачу статевих гормонів – естрогенів. Йдеться про припливи, нічну пітливість, перепади настрою, дратівливість, депресію тощо. У випадку, коли бодай частково один чи обидва яєчники у жінки дітородного віку під час операції збережено, клімаксу в неї взагалі не буде, або він матиме м’якший перебіг. Після хірургічного втручання з видаленням матки яєчники, що залишилися, функціонують, але з поступовим згасанням активності, відповідно, клімакс розвивається плавно (інколи яєчники працюють аж до настання віку природної менопаузи). Якщо репродуктивні органи доводиться видаляти жінці за 50 років, яка вже досягла менопаузи, вона може не відчути змін або зауважити певне посилення ознак клімаксу.
Тривалість хірургічного клімаксу, на жаль, довічна. Відновити здатність жінки до народження дітей вже неможливо. А от щодо ознак клімактеричного синдрому, то вони тимчасові. Якщо звернутися до гінеколога-ендокринолога, і він правильно визначить курс лікування (спеціальний полівітамінно-мінеральний комплекс, симптоматичні засоби, препарати замісної гормональної терапії тощо), то неприємних відчуттів після настання хірургічного клімаксу можна позбутися досить швидко.
Якщо хірургічний клімакс настав у молодої жінки, їй, скоріш за все, призначать менопаузальну гормональну терапію (МГТ) у перші тижні після операції за відсутності протипоказань. Боятися цього не треба, адже сучасні препарати усувають неприємні симптоми з мінімумом побічних ефектів і відтерміновують у часі пізні наслідки клімаксу, такі як сухість і атрофія слизових оболонок сечостатевої системи, нетримання сечі тощо. Без МГТ такі «старечі» симптоми можливі у досить молодих за віком жінок. Більше того, є відомості, що засоби МГТ можуть знижувати ризик серцево-судинних захворювань, раку кишечника, хвороби Паркінсона тощо*. Призначення таких ліків суто індивідуальне. У будь-якому випадку призначення має робити лікар після всебічного обстеження, врахування віку, стану організму, спадковості тощо.
* Кулавский В.А., Кулавский Е.В., Зиганшин А.М. Хирургическая менопауза у женщин репродуктивного возраста // Акушерство, гинекология, репродукция, 2016, т. 10, № 4.
