Частота припливів при клімаксі є індивідуальною і залежить від особливостей організму. Це основний показник, що характеризує перебіг клімактеричного синдрому. Цей синдром є легким, якщо кількість припливів не перевищує 10 за добу при загальному задовільному стані і збереженні працездатності (у 15% жінок). При середній важкості клімаксу жінка відчуває до 20 припливів на добу, а також головні болі, болі в серці, погіршення загального стану (55%). При важкій формі клімактеричного синдрому припливи виникають понад 20 разів на добу, що в поєднанні з іншими симптомами призводить до часткової чи повної втрати працездатності (30%).
Припливи під час клімаксу не тільки неприємні, а й небезпечні. Сучасні методи нейровізуалізації дали змогу встановити, що в момент припливу різко зменшується кровообіг в окремих ділянках головного мозку, зокрема в тих, що відповідають за механізми пам’яті. Це означає, що у тих зонах виникає короткочасна ішемія – кисневе голодування тканин, яке може спровокувати дегенеративні процеси – судинну деменцію та хворобу Альцгеймера (різновиди старечого недоумства)*. Жінки з важкими припливами мають також більш високий рівень артеріального тиску, що є чинником розвитку небезпечних серцево-судинних захворювань.
Лікування припливів при клімаксі може призначати лікар-гінеколог або гінеколог-ендокринолог. Самостійно починати щось приймати не варто, адже наявність припливів може свідчити не лише про клімакс, а й про інші патології:
- гіпертонічна хвороба;
- симптоматична гіпертензія;
- гіпоталамічний синдром;
- ішемічна хвороба серця;
- цукровий діабет;
- гіпотиреоз;
- пухлини гіпофіза, надниркових залоз і яєчників.
Потрібно спочатку встановити, що йдеться саме про клімакс, а вже потім вибирати метод терапії припливів. Найперший серед них – це здорове харчування, забезпечення організму вітамінами та мікроелементами, наприклад бором. Досить ефективні у лікуванні припливів при клімаксі препарати рослинного походження, що містять фітоестрогени – речовини, які діють подібно до жіночих статевих гормонів. Комусь може знадобитися транквілізатор для подолання тривожності та депресії, а комусь позбутися припливів допоможе менопаузальна (замісна) гормональна терапія. Тривалість прийому гормональних препаратів має становити мінімум 5 років для профілактики більш пізніх і ще важчих, ніж припливи, наслідків клімаксу (остеопорозу, інфаркту міокарда, інсульту мозкових судин). Лікування урогенітальних розладів (сухості піхви, атрофії слизових оболонок, нетримання сечі тощо) проводиться довічно препаратами естріолу місцевої дії в формі нашкірного пластиру, вагінальних свічок та мазей**.
*Дубоссарська З.М., Грек Л.П. Концепція лікування клімактеричного періоду // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України, 2019, №2.
**Онопченко С.П. Нейроендокринні синдроми в гінекології: клініка, діагностика та лікування: навчальний посібник для самостійної роботи студентів V-VI курсів медичного факультету та лікарів-інтернів акушерів-гінекологів, ендокринологів, невропатологів / С.П. Онопченко. – Запоріжжя: ЗДМУ, 2014. – 80 с.
