Припливи при клімаксі

Припливи – це ознака дуже характерного для клімаксу вазомоторного порушення, тобто мимовільної реакції кровоносних судин, яка зумовлена цілим каскадом змін в організмі. Головна серед них – нестача жіночих статевих гормонів естрогенів. Припливи при клімаксі чи не найбільше знижують якість життя. Їх відчувають до 85% жінок, причому у 55% жінок вони починають з’являтися ще до початку порушення менструального циклу*.

У більшості жінок припливи тривають близько двох років. У когось їх тривалість менша, у когось – більша (іноді вона сягає 10 років). Так само різна й інтенсивність припливів.

Починаються припливи при клімаксі зазвичай несподівано з відчуття жару у верхній частині грудей та обличчя, яке швидко охоплює все тіло. Це відчуття жару триває 2–3 хвилини і часто поєднується з підвищеною пітливістю, іноді – з серцебиттям, а після нього можливі озноб, тремтіння в тілі і відчуття тривоги. Припливи при клімаксі можуть супроводжуватися підвищенням температури тіла, почастішанням пульсу. Зазвичай вони відбуваються по кілька разів на добу – від 1–2 до щогодинних, частіше уночі. Після припливу деякі жінки почуваються виснаженими, стривоженими.

Відчуття припливу жару в обличчя, голову, верхню частину тулуба виникає при клімаксі раптово. Це відбувається внаслідок пульсуючого викиду у мозку (гіпоталамусі) гормону люліберину, який впливає на центр терморегуляції і зумовлює збільшення секреції  інших гормонів та фізіологічно активних речовин, що виконують роль хімічних посередників  у міжклітинних взаємодіях (лютеїнізуючого та фолікулостимулюючого гормонів, норадреналіну та адреналіну). Внаслідок цього під час припливу виникає короткотривалий криз із розширенням шкірних судин голови та грудей, підвищенням температури тіла, прискоренням капілярного шкірного кровотоку.

Інтенсивність та частота припливів може відрізнятись в залежності від особливостей жіночого організму. Тому існують різні засоби для іх корекції як гормональні, так і негормональні.