Кіста яєчника – це доброякісна пухлина, що має вигляд «мішечка», наповненого рідиною чи кров’ю. Вона утворюється на поверхні яєчника, може кріпитися до нього «ніжкою». При клімаксі, особливо в постменопаузі, кіста яєчника – не дуже поширене явище, її виявляють у 5–17 % жінок. Розміри кіст зазвичай варіюють від 1 до 25 см.
Проблема у тому, що про наявність кісти не можна здогадатися за симптомами. Більшість з цих утворень невеликі за розміром і ніяк не проявляються. У деяких випадках кісти зумовлюють порушення менструального циклу, спричиняють кровотечі і біль унизу живота. Кісту може виявити тільки лікар-гінеколог під час огляду та проведення УЗД, комп’ютерної томографії, лапароскопії.
Є багато різновидів кіст, до найбільш поширених серед належать, зокрема, функціональні (фолікулярні). Вони зазвичай утворюються не при клімаксі, а у жінок репродуктивного віку з фолікула, який не луснув і не випустив з себе яйцеклітину. Такі кісти розміром 3–8 см можуть зникати під час місячних. Найчастіше вони односторонні й ніяк себе не проявляють. Ймовірно, що при наближенні клімаксу вже наявна така кіста не зможе зникнути сама собою через гормональні зміни.
Гормональна перебудова організму при клімаксі інколи спричиняє появу кіст таких видів:
- серозна – найпоширеніша, являє собою круглий міхур, який має щільну оболонку. Зазвичай серозна кіста локалізується на одному яєчнику;
- папілярна – від серозної відрізняється тим, що має на оболонці незначні вирости;
- муцинозна – «мішечок», розділений на дві та більше камер, може швидко рости до відчутно великих розмірів;
- ендометріоїдна – формується при наявності ендометріозу, коли осередки слизових покривів внутрішньої оболонки матки зростаються з тканиною яєчників; така кіста заповнена кров’яним вмістом, може зумовлювати біль.
При клімаксі кісти небезпечні своїми ускладненнями: перекрутом ніжки і розривом. В обох випадках виникає гострий біль у животі, можливі підвищення температури тіла, нудота, блювання, кровотеча. При таких симптомах потрібна екстрена госпіталізація і операція. Після цього нерідко виникають спайкові процеси, залишаються рубці.
Ще одна небезпека: якщо кіста (серозна, муцинозна) з’явилася у період клімаксу і не зникає тривалий час, вона може перетворитися на злоякісну пухлину (рак яєчника). Ризик цього досить низький, у середньому він становить лише 0,7%*, переважна більшість кіст зменшуються або не змінюються роками. Однак краще не втрачати пильності і відвідувати лікаря кожні 4-6 місяців.
За наявності кісти яєчника при клімаксі єдине, що може робити жінка, – дотримуватися здорового способу життя. Народних методів лікування цього захворювання не існує. Чи видаляти кісту, може вирішити тільки лікар. Наукові дослідження свідчать, що 80% пацієнток, у яких вже немає менструацій, а є кіста, операція з її видалення не потрібна*. Хірургічне втручання проводять, якщо є хоча б один з таких симптомів:
- кіста турбує жінку – болить, тисне на інші органи;
- вона складної структури;
- понад 5 см в діаметрі;
- багатокамерна;
- двостороння.
* Тайчинова С.Ф., Ганцев Ш.Х. Муллагалина, А.З., Акбердина Г.Р. Киста яичника в постменопаузе (обзор литературы) // Креативная хирургия и онкология, 2019, т. 9, № 2.
